Швидкий розвиток комп'ютерних технологій, поява глобальних інформаційних систем і мереж вимагає пошуку сучасних форм підготовки вчителя до викладання української літератури в школі. Випускник вузу або слухач курсів підвищення кваліфікації має не тільки добре орієнтуватися в нових тенденціях літературної критики, знати нові підходи до інтерпретації, аналізу літературних творів, бути обізнаним у творчості письменників-сучасників, а й постійно займатися самоосвітою. Викладаючи літературу, вчитель не обмежується знанням текстів за програмою та критикою з шкільного підручника, а щоб якісно підготуватися до аналізу твору, він неодмінно знайомиться з існуючою критикою, рекомендаціями науковців та вчителів-практиків і шукає й творить свій шлях до духовного світу митця, по якому він проведе своїх учнів. Традиційним стало звернення вчителів до науково-методичних видань, газет та фахових журналів, але застосування комп’ютерної мережі Інтернет у школі та в роботі вчителя з метою самоудосконалення відносно нове й вимагає спеціальних досліджень.

З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення особистісно-орієнтована гуманітарна освіта вимагає перегляду існуючої системи підготовки вчителя до використання можливостей глобальних інформаційних мереж у роботі над підвищенням власної кваліфікації. Національною програмою інформатизації України передбачено: «В області просвіти очікується подальше оснащення навчальних установ комп'ютерною технікою і комп'ютерними технологіями навчання, які революціонізують та інтенсифікують процеси навчання у всіх предметних галузях. Розширяються межі знань і способи доступу до державних і зарубіжних академічних видань; комп'ютерні дидактичні лабораторії для підготовки викладачів нового типу; перспективні технології для формування знань, електронні підручники, довідники, навчальні посібники та інші». Звичайно, це перспектива, але зацікавлений учитель уже сьогодні прагне вповні використовувати наявні інформаційні засоби, у тому числі й можливості мережі Інтернет.

Вважаємо за доцільне запропонувати до уваги читачів наш огляд ресурсів Інтернет присвячений 190 річниці від дня народження Тараса Шевченка – поета і художника,  культурний феномен, якого з середини XIX ст. перебуває у центрі суспільно-культурного процесу в Україні, який є уособленням українськості, будителем і просвітителем української нації, основоположником нової української мови та літератури. У масовій рецепції він — «батько» української нації, її апостол-заступник і пророк її майбутнього. Його діяльність і спадщина зав’язує на собі великий пласт культури та суспільно-політичної історії України не тільки середини XIX ст.; але й наступного часу — як завдяки митцям-інтерпретатором, так і впливові на культурний процес. Життю і творчості митця присвячено чимало ресурсів Інтернету.

Вивчення творчості Шевченка – це прилучення до української культури в контексті світової, саме такий підхід обрали автори Веб-сайту «Шевченківська енциклопедія» http://www.shevchcycl.kiev.ua, що є електронною версією чотирьохтомного видання, підготовленого Інститутом літератури за участю шевченкознавців України, діаспори та країн близького і дальнього зарубіжжя. Сайт містить понад двадцять об’ємних розділів: «Біографія», «Творчість», «Шевченко і мистецтво», «Вшанування і увічнення Шевченка», «Шевченкознавство» тощо. Тут ви знайдете критичні статті шевченкознавців про взаємозв’язки і взаємовпливи усної народної традиції, творчості митців української та зарубіжної літератури і творчості Шевченка. Радимо звернути увагу на аналіз окремих ліричних творів та художніх засобів поезії: статті «Доля», «Варнак», «Алюзії», «Асоціації», «Метафори» тощо, основним матеріалом для цих сторінок є праці шевченкознавців Юрія Івакіна та Ніни Чамати. Сайт перебуває в стадії наповнення, то ж можемо очікувати цікавої і корисної інформації в майбутньому.

Товариство «Кобзар» пропонує увазі тих, кого хвилює минуле, теперішнє та майбутнє України, свій інтернет-портал http://www.kobzar.info, який є спробою через призму Шевченківського віщого слова та на прикладі його життя показати найвищу академію українського народу, у якій сконцентровано все -- наша мова, історія, звичаї та традиції; наша етика та естетика; національна філософія та духовність. Автори стверджують, що пізнаючи Шевченка, ми разом пізнаємо не лише Україну, а й цілий світ, і пропонують до нашої уваги постійно поновлювані розділи «Новини», «Публікації», «Влада та Кобзар». Розділ «Біографія» дає можливість простежити життя поета у різні періоди: дитинство та юнацькі роки, рання творчість, життя і творчість перед засланням, після арешту і на засланні, життя і творчість останніх років.

На сайті ви знайдете не тільки поетичні, прозові тексти, зразки епістолярної спадщини, а й повне зібрання малярських робіт та єдине прижиттєве фото Тараса Шевченка. Цікавими для читача будуть статті з розділу «Маловідомий Шевченко»: «Тарасові музи», «Останнє кохання Тараса Шевченка», «Шевченко та його сучасники-лікарі» та інші. Досить детально висвітлене питання вшанування пам’яті Кобзаря в усьому світі (розділи «Музеї», «Пам'ятники», «Названо на честь», «Театр та кіно», «Музика та пісні», «Національна премія»). Так, розділ «Музеї» містить інформацію про українські музеї (Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса» (с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище Черкаської обл.), Літературно-меморіальний будинок-музей Шевченка (м. Київ), Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ), Філію Національного музею Тараса Шевченка у Києві «Хата на Пріорці» (м. Київ), Шевченківський національний заповідник (м.Канів Черкаської обл.), музеї в Російській Федерації (Орський музей Т. Шевченка, Меморіальний музей-гауптвахта Т. Г. Шевченка (м. Оренбург), Музей-квартира Т.Г.Шевченка (м. Санкт-Петербург) та інші в інших державах (The Taras Shevchenko Museum of Canada, Музей-меморіальний комплекс Т. Г. Шевченка у Форті Шевченка). Ці та інші матеріли можна використати для створення заочних екскурсій, як то: «Подорож на Чернечу гору».

З метою створення віртуальних мандрівок можна використати матеріали таких сайтів: Національного музею Тараса Шевченка у Києві http://www.park.kiev.ua/u%27people/artists/shevchenko, «Историческая страница Орска» http://history.opck.org/Shevchenko.php, Оренбургская шевченковская энциклопедия http://www.orenburg.ru/culture/encyclop/tom1, тощо. 

Розглядаючи можливості використання мережі Інтернет для пошуку інформації, не варто зосереджуватися тільки на великих спеціалізованих сайтах, адже віднайти потрібну інформацію можливо на окремих сторінках інших ресурсів. Традиційно це здійснюється за допомогою пошукових систем. Далі ми пропонуємо найцікавіші результати такого пошуку.

З Шевченком як основоположником нової української літературної мови знайомить стаття М.Русанівського сайту «З Енциклопедії українська мова» http://izbornyk.org.ua/ukrmova/um145.htm , а також радимо відвідати сторінки On-line версії його праці «Історія української літературної мови» Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) http://izbornyk.org.ua/ohukr/ohu.htm.

Для бажаючих познайомитися з сучасною, може інколи  й досить суперечливою критикою радимо завітати на сайт «Критика-Коментарі» http://www.krytyka.kiev.ua, що є On-line версією одноіменного часопису, головним редактором якого є Григорій Грабович. Тут зібранні всі числа видання з 1998 року. Цікавими для дослідника будуть статті Григорія Грабовича «Совєтська альбомна шевченкіана: колаж, bricolage і кіч» (березень1998) та «Кобзар. Каменяр. Дочка Прометея» (12,1999), Антона Фінько «Шевченків міф про Габермаса» та інші.

Серед статей і оглядів веб-ресурсу «Купол» у розділі «Культура» знайдете статтю Віктора Зінчука «Антиміф про Шевченка» http://cupol.brama.com/main.php3?ac=articles&aid=34, а на сайті Групи вивчення основ відпочаткової традиції «MESOGAIA GESELLSCHAFT» познайомитися із роботою Олега Гуцуляка «Тарас Шевченко – постмодерніст» http://www.mesogaia.il.if.ua/taras.htm. 

Проект «Ізборник» містить електронні тексти стародруків та  історичних видань, окремий розділ ресурсу  присвячений постаті Шевченка в контексті української культури. http://izbornyk.org.ua/links/taras_shevchenko.htm

Про місце Тараса Шевченка в історії української філософської думки, його світоглядні ідеї в оцінці В. Горського читаємо у електронній версії видання  «Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник» http://izbornyk.org.ua/fdm/fdm65.htm.

Живопису Т.Шевченка як мистецтву світового значення присвячена стаття Владислава Терещенка «Неизвестный «Украинский Рембрандт» з міжнародного суспільно-політичного щотижневика «Зеркало недели» http://www.zn.ua/newspaper/articles/39095#article.

Проблеми шевченкознавства в творчій спадщині Шереха http://korolenko.kharkov.com/15.htm  присвячена стаття О.І.Волосової, що вміщена у Матеріалах науково-практичної конференції «Питання мовної політики на сході України».

Для дослідника творчості Шевченка завжди важливо знати, основні тенденції шевченкознавства як науки. Електронні ресурси Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua, зокрема онлайновий доступ до каталогів  допоможе добрати необхідну інформацію, укласти списки літератури з певної проблеми. Фонд електронних документів постійно поновлюється, сьогодні тут розміщено налічує близько 30 тисяч наукових публікацій. Серед них ви знайдете, як повні тексти художніх і наукових видань, статті з періодичних видань (починаючи з 1994 р.), так і  близько 20 тисяч авторефератів дисертацій з різних галузей науки. Радимо звернути увагу на роботу Даренської Т.В. «Український  образ  світу  в  ключових символах поетичної   творчості   Тараса  Шевченка», Кулєшова О. В. «Відношення «Людина і світ», Демчук Н.Р. «Художній Світ Прози Т.Шевченка. (Проблема психологічного аналізу)» та інші.

Севастопольські Інтернет-ресурси теж приходять на допомогу вчителю та  студенту-філологу. 28 березня відсвяткував свою 4-річницю сайт «Українське життя в Севастополі» http://ukrlife.org, автором якого є Микола Владзімірський. «Весела Абетка» -- складова цього сайту, де ви знайдете не тільки поезії з «Кобзаря», а й зможете познайомитися з «Букварем південноруським в сучасній транскрипції» Тараса Шевченка http://abetka.ukrlife.org/bukvarsh.htm та статтею Володимира Яцюка «Кобзаревий Буквар» http://abetka.ukrlife.org/bukvar1.htm. Як відомо, «Букварь южнорусский» - остання прижиттєва книжка Тараса Шевченка. Цей посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах поет уклав восени 1860 року. Наприкінці грудня він був надрукований тиражем 10 000 примірників, хоча на обкладинці час видання позначено наступним роком. Володимир Яцюк розглядає стосунки Пантелеймона Куліша, котрий у різний час був для Шевченка то другом-однодумцем, видавцем і редактором його поезій, то ревнивим суперником на терені історико-літературних змагань, а то й дошкульним критиком частини творчого доробку митця, та робить зіставний аналіз Кулішевої «Граматики» і Шевченкового «Букваря».

Говорячи про вивчення творчості Шевченка за допомогою мережі Інтернет,  не можна не згадати російськомовні вебсайти, на яких постать Шевченка розглядається у контексті всесвітньої культури.  Так, сайт «ХРОНОС – всемирная история в Интернете» http://hronos.km.ru серед відомих персоналій російської та всесвітньої історії, вміщена стаття «Тарас Шевченко» за матеріалами видання «Русские писатели и поэты. Краткий биографический словар» (2000), а також інтернет-версію російського біографічного словника http://kolibry.astroguru.com/be.htm, створену за матеріалами 86-томного Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890-1907) та Нового енциклопедичного словника (1911-1916).

Вважаємо за потрібне застерегти всіх, хто мандрує мережею Інтернет, до інформації необхідно підходити виважено і критично, адже  автори сайтів хоча і є фахівцями, але не завжди можуть бути  достатньо обізнані або добре орієнтуватися в окремих галузевих питаннях. Тож не дивуймось, що у матеріалах відкритого в 2003 році білоруського сайту «Долина графомана» http://www.busel.net, творчість Шевченка розглядається як творчість російського класика.

Звичайно, наведені  статті це далеко не повний перелік інформаційних можливостей Інтернету. Пам’ятаймо, що час швидкоплинний -- мережа постійно поповнюється, оновлюється, сайти проживають своє життя, з’являються постійно нові ресурси, то ж варто здійснювати і самостійний пошук.